Γράφει ο Πρωτοπρεσβύτερος του Οικουμενικού Θρόνου ΠΑΝΑΓΙΩΤΗΣ ΚΑΠΟΔΙΣΤΡΙΑΣ
Τρία χρόνια μετά την έναρξη της ρωσικής εισβολής στην Ουκρανία, η φωνή της αλήθειας και της δικαιοσύνης παραμένει δυνατή εκ Φαναρίου, την καρδιά της Ορθοδοξίας. Ο Οικουμενικός Πατριάρχης Βαρθολομαίος, σε ομιλία του προς την διπλωματική κοινότητα της Ουκρανίας και την τοπική ουκρανική κοινότητα στην Κωνσταντινούπολη (23.2.2025), κατέθεσε με παρρησία τη θέση του Οικουμενικού Πατριαρχείου: η υποδούλωση ενός λαού δεν μπορεί να γίνει ανεκτή, η ελευθερία δεν είναι διαπραγματεύσιμη και η αλήθεια δεν μπορεί να επισκιαστεί από ψεύδη και προπαγάνδα.
Η ομιλία του Παναγιωτάτου ήταν μια ηθική και θεολογική τοποθέτηση απέναντι σε μια βαθιά και πολυώδυνη αδικία. Καταδίκασε για μιαν ακόμη φορά τη βίαιη επίθεση της Ρωσίας και αναφέρθηκε στην ανυπολόγιστη ανθρωπιστική καταστροφή που αυτή έχει προκαλέσει: αμέτρητες ζωές χαμένες, οικογένειες διαλυμένες, πόλεις κατεστραμμένες, εκατομμύρια άνθρωποι εκτοπισμένοι.
* * *
Από την πρώτη στιγμή, το Οικουμενικό Πατριαρχείο έχει σταθεί στο πλευρό του ουκρανικού λαού, όχι μόνο θεολογικά, αλλά και ως θεματοφύλακας της αλήθειας. Ο Παναγιώτατος υπογράμμισε πως η Μεγάλη του Χριστού Εκκλησία δεν μπορεί να παραμένει σιωπηλή, καθόσον η δικαιοσύνη καταπατείται. Η ελευθερία και η κυριαρχία της Ουκρανίας δεν είναι ζητήματα προς διαπραγμάτευσιν, αλλά αδιαμφισβήτητες αρχές του διεθνούς δικαίου και της ηθικής τάξης.
Αυτή η τοποθέτηση είναι ιδιαίτερα σημαντική, αν αναλογισθεί κανείς το πλαίσιο μέσα στο οποίο διατυπώνεται: η Ρωσική Εκκλησία έχει ταχθεί ανοιχτά υπέρ του πολέμου, με τον Πατριάρχη Κύριλλο να προσφέρει θεολογική κάλυψη σε μιαν επιθετική πολιτική. Ο Οικουμενικός Πατριάρχης, από την άλλη, προτάσσει ένα άλλο μοντέλο εκκλησιαστικής ηγεσίας: αυτό της αλήθειας, της ειρήνης και της αλληλεγγύης.
* * *
Σε μιαν από τις πιο δυνατές στιγμές της ομιλίας του, ο Παναγιώτατος συνέδεσε τον πόλεμο στην Ουκρανία με την Κυριακή της Τελικής Κρίσεως, ημέρα κατά την οποίαν εκφωνήθηκε. Με αυτόν τον τρόπο, τόνισε ότι ο κόσμος δεν καλείται απλώς να τοποθετηθεί πολιτικά απέναντι σε αυτή τη σύγκρουση, αλλά ηθικά και πνευματικά.
«Η εισβολή στην Ουκρανία», είπε, «δεν είναι απλώς ένας πόλεμος μεταξύ κρατών. Είναι ένα ηθικό τεστ για την Ευρώπη και για ολόκληρη την ανθρωπότητα.» Σε αυτή την δοκιμασία, οι επιλογές είναι ξεκάθαρες: αλήθεια ή ψεύδος, δικαιοσύνη ή καταπίεση. Οι αποφάσεις που θα ληφθούν σήμερα θα καθορίσουν αν η ιστορία θα γραφτεί με όρους ηθικής ακεραιότητας ή αν θα επικρατήσει η βία και ο κυνισμός.
Αυτό το μήνυμα είναι μια ξεκάθαρη απάντηση σε όσους προωθούν μιαν «εύκολη ειρήνη», βασισμένη σε παραχωρήσεις εις βάρος της Ουκρανίας. Ο Οικουμενικός Πατριάρχης υπενθυμίζει πως η ειρήνη δεν μπορεί να επιβληθεί με τη βία, ούτε να χτιστεί πάνω στην αδικία. Αντιθέτως, πρέπει να εδράζεται στην αλήθεια, τον σεβασμό του διεθνούς δικαίου και την αναγνώριση της αυτοδιάθεσης των λαών.
* * *
Το πιο ελπιδοφόρο στοιχείο της ομιλίας του Παναγιωτάτου ήταν η αναφορά του στην Ανάσταση. Παρομοίασε την Ουκρανία με την ίδια την πορεία του Χριστού: όπως η Σταύρωση προηγήθηκε της Αναστάσεως, έτσι και η Ουκρανία θα ξαναγεννηθεί μέσα από τα δεινά της. Τούτο δεν πρόκειται απλώς για μιαν ευχή, αλλά μια πίστη στην αντοχή και την δύναμη ενός λαού που αγωνίζεται για το δικαίωμά του να υπάρχει.
Αυτή η δήλωση αποκτά ιδιαίτερη βαρύτητα όταν θυμηθούμε τα ιστορικά τραύματα που φέρει η Ουκρανία: από το Γολοντομόρ, τη μαζική πείνα που προκάλεσε ο Στάλιν, μέχρι τις σημερινές προσπάθειες να διαγραφεί η ταυτότητά της. Όμως, όπως σημείωσε ο Παναγιώτατος, κανένα έθνος δεν έχει το δικαίωμα να επιβάλει τη θέλησή του πάνω σε ένα άλλο, καμία δύναμη δεν μπορεί να σβήσει την ιστορία και την ψυχή ενός λαού.
Ο Οικουμενικός Πατριάρχης δεν περιορίστηκε σε εκκλήσεις για ειρήνη. Ζήτησε από την διεθνή κοινότητα να μην αποστρέψει το βλέμμα από τη φρίκη του πολέμου και να μην πέσει θύμα της προπαγάνδας και των «ψεύτικων αφηγήσεων». Σημείωσε ότι το μέλλον πρέπει να χτιστεί πάνω στις αρχές του διεθνούς δικαίου, της αυτοδιάθεσης και του αμοιβαίου σεβασμού, όχι πάνω στον εξαναγκασμό και την επιβολή.
Με αυτή τη στάση, το Οικουμενικό Πατριαρχείο αναλαμβάνει για άλλη μια φορά τον ρόλο του ως ηθική συνείδηση της Ορθοδοξίας και της διεθνούς κοινότητας. Συνεχίζει να δρα όχι απλώς ένας θρησκευτικός θεσμός, αλλά ως μια παγκόσμια φωνή που υπερασπίζεται τις θεμελιώδεις αξίες της ειρήνης, της δικαιοσύνης και της ανθρώπινης αξιοπρέπειας.
* * *
Η ομιλία του Οικουμενικού Πατριάρχη Βαρθολομαίου ήταν μια ιστορική παρέμβαση που αναδεικνύει τον ηθικό διαχωρισμό ανάμεσα στην ελευθερία και την καταπίεση, την αλήθεια και το ψεύδος.
Σε μια εποχή όπου ο κυνισμός και η πολιτική σκοπιμότητα συχνά υπερισχύουν, η φωνή του Παναγιωτάτου υπενθυμίζει ότι η ηθική και η δικαιοσύνη δεν είναι έννοιες διαπραγματεύσιμες.
Η Ουκρανία θα νικήσει, όχι μόνο γιατί μάχεται στο πεδίο της μάχης, αλλά γιατί έχει με το μέρος της την αλήθεια, την ιστορία και τη βαθιά πίστη πως η ελευθερία δεν χαρίζεται – κατακτιέται.
Три роки російського вторгнення в Україну. Голос істини та справедливості з Фанару
Пише Протопресвітер Вселенського Престолу ПАНАЙОТІС КАПОДІСТРІАС
Три роки після початку російського вторгнення в Україну голос істини та справедливості залишається сильним із серця православ’я. Вселенський Патріарх Варфоломій, у своїй промові перед дипломатичною спільнотою України та місцевою українською громадою в Константинополі (23.02.2025), відкрито висловив позицію Вселенського Патріархату: підкорення народу не може бути прийнятним, свобода не підлягає переговорам, а правда не може бути затемнена брехнею та пропагандою.
Промова Його Всесвятості була не просто декларацією підтримки, а моральною та богословською позицією перед глибокою і болючою несправедливістю. Він знову засудив жорстокий напад Росії та наголосив на величезній гуманітарній катастрофі, яку він спричинив: незліченні людські жертви, розбиті сім’ї, зруйновані міста, мільйони переміщених осіб.
З перших днів війни Вселенський Патріархат твердо стояв на боці українського народу, не лише з богословської точки зору, але і як захисник правди. Його Всесвятість підкреслив, що Велика Христова Церква не може мовчати, коли справедливість порушується. Свобода і суверенітет України не є предметом для переговорів, а є беззаперечними принципами міжнародного права і морального порядку.
Ця позиція має особливе значення, якщо врахувати контекст, у якому вона була висловлена: Російська Церква відкрито підтримує війну, а Патріарх Кирило надав їй богословське виправдання. У відповідь Вселенський Патріарх показує зовсім інший підхід до духовного лідерства – лідерство, що ґрунтується на істині, мирі та солідарності.
Одна з найсильніших частин промови Його Всесвятості була пов’язана з недільним Євангелієм про Страшний Суд, яке читалося в той день. Патріарх наголосив, що світ має не просто політично, а морально та духовно визначитися щодо цієї війни. «Вторгнення в Україну – це не просто війна між державами. Це моральне випробування для Європи і всього людства.»
У цьому випробуванні вибір чіткий: правда чи брехня, справедливість чи тиранія. Рішення, які ухвалюються сьогодні, визначатимуть, чи історія буде написана з позиції моральної цілісності, чи переможе насильство і цинізм.
Це також була відповідь тим, хто пропонує Україні «легкий мир», що базується на поступках перед агресором. Вселенський Патріарх наголосив, що справжній мир не може бути нав’язаний силою, а має будуватися на правді, повазі до міжнародного права та права народів на самовизначення.
Найбільш обнадійливою частиною промови була аналогація України з Воскресінням Христа. Як Розп’яттю передувало Воскресіння, так і Україна відродиться з власного болю і випробувань. Це не просто побажання, а віра в силу народу, який бореться за своє право на існування.
Ця заява має особливе значення, якщо згадати історичні трагедії, які пережила Україна: Голодомор, масові репресії, спроби знищити українську ідентичність. Але, як підкреслив Патріарх, жодна нація не має права нав’язувати свою волю іншій, жодна сила не може стерти історію і душу народу.
Його Всесвятість закликав міжнародну спільноту не відвертатися від жахів війни та не ставати жертвою пропаганди. Він наголосив, що майбутнє має будуватися на міжнародному праві, повазі до народів і взаємному розумінні, а не на насильстві і примусі.
Вселенський Патріархат знову виконує свою історичну роль – голосу моральної свідомості православ’я і всього світу. Він діє не просто як релігійний інститут, а як глобальний захисник миру, справедливості та людської гідності.
Промова Вселенського Патріарха Варфоломія стала історичним зверненням, яке чітко показало розрив між свободою і гнобленням, правдою і брехнею.
У час, коли цинізм і політичні компроміси часто домінують, голос Його Всесвятості нагадує, що мораль і справедливість не підлягають переговорам.
Україна переможе. Не тільки тому, що вона бореться на полі бою, а тому, що вона має на своєму боці істину, історію і непохитну віру, що свобода не дарується – вона здобувається.
